Перезагрузка по-азиатски: новые возможности для экспортеров зерновых

Новости

Прийшов час шукати нові ринки збуту для української сільськогосподарської продукції, або ж перезавантажити відносини з партнерами уже на існуючих. Причина – зростання експорту зернових.

Світ не стоїть на місці, сільське господарство також. Розвиваються технології вирощування зернових та олійних культур, покращуються системи обробки, сушіння та фумігації зерна, застосовуються сучасні системи мікрозрошення.

Усе це в сукупності дає змогу отримувати більші врожаї, а отже й можливості збільшувати експорт.

За прогнозами операторів ринку, прогнозується збільшення експорту зерна – до 70 млн тонн.

Якщо проаналізувати, де є попит на наші зернові, то надзвичайно перспективними в цьому фокусі є азійські ринки, особливо з погляду на приріст населення та цінові тренди.

В’єтнамська завіса для української пшениці впала

У 2015 році В’єтнам тимчасово заборонив імпорт пшениці з України у зв’язку з виявленням у зерні амбарного довгоносика.

Однак минулого року в’єтнамська завіса для української пшениці впала. Міністерство сільського господарства та розвитку села В’єтнаму ухвалило постанову про поновлення імпорту пшениці з України.

Проте потрібно враховувати, що це складний ринок як з точки зору логістики, так і необхідності на міждержавному рівні погоджувати сертифікати походження продукції. Адже в цій же постанові зазначається необхідність здійснювати суворий фітосанітарний контроль під час імпорту зерна з України.

Тож потрібно й далі працювати над відновленням відносин з в’єтнамською стороною задля покращення ефективної торгівлі між нашими країнами.

Адже інтенсивного експорту зернових до В’єтнаму, на жаль, зараз немає, оскільки діє 5% мито на імпорт нашої продукції і для того, щоб його зняти потрібен час.

У пошуках місця під сонцем Китаю

У цьому фокусі не можна обійти й Китай з його гігантськими можливостями. Сільське господарство – один із найуспішніших напрямів торгово-економічного співробітництва між нашими державами.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення продажів сільськогосподарських культур на ринок Китаю.

Цифри говорять самі за себе – за останні п`ять років експорт зернових з України в Китай збільшився в 20 разів (з 26 млн доларів до 533 млн доларів).

Водночас значно ускладнився експорт ячменю до КНР. Так, у 2018 році експорт скоротився вдвічі порівняно з 2017 роком з 788 тис. тонн до 381 тис. тонн відповідно. При цьому попит КНР у 2018 році порівняно з відповідним періодом 2017 року (липень-жовтень) зріс з 1,49 млн тонн до 3,23 тис. тонн.

Більш того, ціни на український ячмінь у 2018 році виросли в середньому на 50 доларів та склали близько 230 доларів за 1 метричну тонну.

Зменшення пропозиції ячменю для експорту до КНР та зростання ціни на нього викликані труднощами, з якими стикнулися сільгоспвиробники та експортери при виконанні фітосанітарних вимог щодо експорту ячменю до КНР.

Варто зазначити, що експорт ячменю з України до КНР здійснюється відповідно до протоколу фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю між Мінагрополітики України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР.

Оскільки протокол був підписаний ще у 2013 році, виникла необхідність його перегляду відповідно до вимог часу та ситуації на ринку.

За оцінками експертів, наразі українські сільгосптоваровиробники використовують свій експортний потенціал до Піднебесної лише на 7,5%.

А це означає, що перспектив розширення співпраці – надзвичайно багато.

Необхідно працювати над збільшенням переліку с/г культур для експорту до КНР таких як: пшениця, сорго зернове, насіння ріпаку, льону, квасолі та гороху.

За будь-який ринок потрібно змагатися

Не потрібно забувати, що будь-який ринок – це конкуренція. Азія – це різноманітний, але водночас і складний регіон. І в цьому регіоні в нас є свої конкуренти – Австралія, Канада та Росія.

Австралія в цьому сезоні вибула з експортної гонки, значна засуха в минулому сезоні суттєво скоротила врожаї зернових в цій країні.

Відповідно, Україні необхідно робити все можливе, щоб зайняти свою нішу на експортній мапі азійських країн.

Нам потрібно працювати над тим, щоб китайські та в’єтнамські партнери переконалися у надійності та відповідальності української сторони.

Важливо надалі продовжувати діяльність в цьому напрямку задля підтримки та подальшого нарощування обсягів експорту української с/г продукції.

Так, навесні цього року експерти комітету зернових та олійних культур Європейської бізнес асоціації напрацювали ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення фітосанітарних процедур та забезпечення виконання фітосанітарних вимог країн, до яких експортується наша рослинницька продукція, зокрема до КНР.

Це стосується процедур встановлення, підтримання статусу місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів та шкідливих організмів.

Нас почули та частково врахували наші пропозиції при підготовці змін до діючого порядку, який Мінагрополітики оприлюднило для публічного обговорення.

Також наша асоціація звернулася до компетентних державних органів та запропонувала ініціювати перегляд діючого протоколу по експорту ячменю з України до КНР та сприяти найшвидшій підготовці протоколів для відкриття ринку КНР для експорту  вітчизняної с/г продукції – пшениці, сорго, ріпаку, льону, квасолі та гороху.

Якщо це відбудеться, то безумовно матиме позитивний вплив на розширення присутності українських зернових культур на китайському ринку.

Адже Україна має величезний потенціал, думаю, ми лише на старті нашого шляху до повномасштабного виходу с/г продукції на ринки Азії та перезавантаження відносин з нашими азійськими колегами.

Источник: epravda

Добавить комментарий