Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин про основні здобутки та невдачі української економіки у 2020 році та економічні ризики 2021 року. Підсумки 2020 року та завдання на 2021 рік

Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин про основні здобутки та невдачі української економіки у 2020 році та економічні ризики 2021 року. Підсумки 2020 року та завдання на 2021 рік
168133 ПЕРЕГЛЯДІВ

Екстраординарні шоки пандемії спричинили посилене скорочення реального ВВП в Україні, динаміка падіння якого розпочалася ще до кризи коронавірусу. 

Упродовж 2020 року траєкторію падіння ВВП вдалося загальмувати, і за результатами року зниження реального ВВП буде ймовірно знаходитись на рівні до -5%, яке використовувалось Урядом при складанні плану Державного бюджету на 2020 рік. 

Варто зазначити, що відновлення економічної активності в Україні відбувається швидше, ніж в більшості сусідніх країн Європи. 

Так, якщо в ІІІ кварталі ВВП України скоротився на 3,5% проти відповідного кварталу попереднього року, то в таких країнах як Чехія – на 5%, Угорщина – на 4,6%, Румунія – на 6%, Хорватія – на 10%.

Стабільність банківської системи

Економічна криза у зв’язку із поширенням епідемії COVID-19 не призвела до порушення стабільності банківської системи в Україні. 

Банківська система України зберігає значний запас фінансової стійкості та потенціалу до кредитування: адекватність регулятивного капіталу банків на 01.12.2020 становила 21,67%, у тому числі основного капіталу – 15,51%, що понад удвічі перевищує нормативні значення Н2 та Н3 (10% та 7% відповідно). 

Регулятивний капітал банківської системи зріс у листопаді на 0,6%, а з початку року – на 21% — до 181,9 млрд гривень. Банки також із суттєвим запасом виконують нормативи покриття ліквідністю (LCR) як в іноземній валюті, так і за всіма валютами.

Низький рівень розвитку кредитного та фондового ринку посприяв тому, що криза реального сектору майжене позначилась на стабільності фінансового сектору. 

Ризики дестабілізації фінансового сектору були невисокими. Джерелом поширення кризи цього разу, на відміну від всіх попередніх криз (1997, 2008 та 2014 років) був не фінансовий сектор, а реальний сектор та сфера охорони здоров’я. 

Тому до досягнень цього року можна записати сумлінне виконання банківською системою своєї функції обслуговування клієнтів (включаючи адаптацію сервісів до кризових умов), забезпечення стабільного функціонування валютного ринку, усунення проблеми масового дефолту позичальників.

Цільовий рівень інфляції

Після перебування упродовж 11 місяців нижче рівня цільового коридору Національного банку за результатами 2020 року споживча інфляція повернеться до цільового діапазону, визначеного Основними засадами грошово-кредитної політики на 2020 рік. 

Водночас тривале перебування інфляції нижче нижньої межі цільового діапазону обумовило додаткове навантаження на позичальників, які змушені були обслуговувати кредити за ставками, які включали завищений рівень інфляції, що не був реалізований. 

Попри імовірність тимчасового перевищення інфляцією свого цільового рівня у 2021 році, стриманий внутрішній попит визначатиме помірні темпи зростання цін в Україні у середньостроковій перспективі.

Успішний бюджетний рік для державних фінансів

Попри негативну економічну динаміку протягом року Міністерству фінансів вдалося надолужити відставання від плану (понад 40 млрд грн на початку року), і у 2020 році дохідна частина бюджету була виконана. 

Водночас низка політичних ексцесів призвів до зриву виконання плану зовнішніх державних запозичень, внаслідок чого в кінці року спостерігалась напруга з виконанням плану видатків, а також стрімко підвищилась процентна ставка за новими розміщеннями ОВДП. 

В грудні українська сторона провела успішні переговори з МВФ, що розблокувало програми зовнішнього кредитування.

Збережено довіру та підтримку міжнародних партнерів

Ефективні переговори з міжнародними партнерами про продовження програм фінансової підтримки України сприяли розблокуванню доступу України до міжнародних фінансових ринків та досягненню суттєвого прогресу у реалізації кредитних угод з міжнародними організаціями.

o Міністерство фінансів забезпечило отримання від Європейської Комісії першого траншу в рамках програми макрофінансової допомоги обсягом 600 млн євро під відсоткову ставку із погашенням у 2035 році, що збільшило загальну вибірку Україною коштів пільгової кредитної підтримки ЄС у 2014-2020 рр. до 4,4 млрд євро.

o Між Україною та МБРР було підписано Угоду про Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19, у розмірі 300 млн доларів США.

o Уряд України було підписав кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком за проектом з відновлення інфраструктури Донбасу загальним обсягом 340 млн євро.

o Україна також здійснила розміщення додаткового випуску єврооблігацій на суму 600 млн доларів США з рекордно низькою дохідністю 6,2% та ціною пропозиції при вторинному розміщенні 108,914%.

Стан платіжного балансу покращився

В 2020 р. поточний рахунок платіжного балансу покращився на понад 11 млрд доларів США порівняно з минулим роком. 

Це було викликано скороченням попиту на імпорт та зростанням цін на ключові товари українського експорту, а також стійкістю надходжень з оплати праці та переказів громадян, обсяг яких знизився лише на 7% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Присутність Національного банку на валютному ринку дозволила запобігти необґрунтованому зміцненню гривні та сприяла збереженню цінової конкурентоспроможності українських експортерів, що позитивно вплинуло на динаміку експорту.

Запроваджено державну підтримку кредитуванню

У 2020 році успішно розпочато реалізацію президентської ініціативи щодо стимулювання кредитування малого та мікробізнесу шляхом впровадження програми компенсації частини відсоткової ставки за банківськими кредитами. 

Це дозволило бізнесу отримати близько 16 млрд гривень кредитів з компенсацією відсотків. 

Розпочато програму надання портфельних гарантій держави за кредитами під започаткування нового бізнесу. На такі цілі в Державному бюджеті 2021 році передбачено 5 млрд грн.

Знижено ставки за кредитами банків

Середньозважена ставка за гривневими корпоративними кредитами у гривні у грудні 2020 року становила близько 8,2% річних, що майже удвічі нижче, ніж у грудні минулого року. 

Це стало можливим завдяки зниженню облікової ставки НБУ, що прискорило низхідний тренд щодо вартості фондування банків за рахунок гривневих депозитів, процентні ставки за якими яких у грудні знизились до історично найнижчого рівня – 4,5%, у тому числі за гривневими депозитами суб’єктів господарювання – до 3,9%, фізичних осіб – до 8,8%.

Що не вдалося зробити у 2020 році – завдання на 2021 рік

Відновлення процесу кредитування не відбулось

Рівень кредитування економіки знаходиться на позначці близько 12% ВВП. Це – один із найнижчих показників у світі. 

Починаючи з квітня 2020 року приріст кредитування економіки призупинився: коливання номінального приросту працюючих кредитів відбуваються в межах +/- 1 % до попереднього року (з врахуванням ефекту зміни обмінного курсу). Розрив з сусідніми країнами за рівнем кредитної підтримки економіки – збільшився.

Інститут фінансового посередництва працює неефективно

Застій у сфері кредитування економіки спостерігається на фоні динамічного зростання грошової маси в банківській системі. 

Поряд з цим скорочується грошовий мультиплікатор. Це є ознакою того, що інститут фінансового посередництва та механізм монетарної трансмісії працюють неефективно. 

Особливе занепокоєння викликає той факт, що в умовах дефіциту кредитної ліквідності в економіці банки збільшують свої вкладення в зовнішні активи.

Слабка інвестиційна активність підприємств

Рівень інвестицій в економіці, який і до коронакризи перебував на низькому рівні (до 18% ВВП), в період кризи суттєво погіршився. 

За 9 місяців поточного року валове нагромадження основного капіталу становить лише 12,6% ВВП. 

При цьому, серед джерел фінансування інвестицій кредити українських банків становлять лише 4,3% (в 2019 р. було 5,6%). 

Значною мірою інвестиційний процес 2020 р. підтримувався за рахунок державних інвестицій в інфраструктурні проекти (частка коштів державного бюджету серед джерел інвестицій зросла до 6% проти 4,9% в минулому році).

Притік іноземних інвестицій залишається низьким 

Гальмування структурних реформ та невизначеність перспектив впливу пандемії на українську економіку поки що стримує настрої потенційних зовнішніх інвесторів. 

Сальдо припливу ПІІ за 10 місяців 2020 р. становило лише 0,2 млрд доларів США. Чистий приплив портфельних інвестицій до приватного сектору також був близьким до нуля. 

Майже упродовж всього 2020 року нерезиденти вилучали кошти з гривневих ОВДП. Лише на останніх аукціонах грудня їх частка в ОВДП дещо збільшилась (за 11 місяців 2020 р. портфель ОВДП, які знаходяться у власності нерезидентів зменшився на 28% до 77 млрд грн станом на 11.12.2020).

Падіння заощаджень

Падіння заощаджень – ключовий тренд української економіки останніх років. Падіння частки ВВП, яка направляється на приріст національних заощаджень стало специфічною ознакою теперішнього стану економіки України. 

На жаль, під час кризи ця негативна тенденція посилилась. За 9 місяців 2020 р. на цілі формування національних заощаджень було спрямовано лише 7% ВВП (В 2017 р. було 17,8%, 2018 р. – 15,2%, 2019 р. – 12,2%). 

При тому, що в країнах ЄС в умовах нинішньої кризи, навпаки, спостерігається стрімке зростання заощаджень (до 27% ВВП), що формує фундамент для швидкого посткризового відновлення їх економіки.

Зменшення заощаджень домашніх господарств

З середини 2019 року домашні господарства України не тільки не створюють помітного позитивного внеску в національні заощадження, але, навпаки, зменшують їх.

За останній плинний рік (станом на ІІ квартал 2020 р.) норма заощаджень населення становить -0,9% від їх наявного доходу. 

Для порівняння – середньорічний за останні 10 років приріст заощаджень населення в країнах ЄС не опускався нижче 10% ВВП, а в період нинішньої кризи — стрімко підвищився до 20% ВВП. 

Низький рівень формування заощаджень консервує проблему економічної відсталості України, оскільки за такого стану не створюється базовий ресурс для інвестиційного відтворення економічного зростання.

Основні ризики 2021 року

Продовження негативного впливу коронакризи на економіку

Зниження ВВП України за 9 місяців 2020 року становило 5,4%, а за результатами року в цілому становитиме близько 5%. 

Основним драйвером відновлення економічної активності продовжують виступати галузі зі швидким оборотом коштів, зокрема, роздрібна торгівля, фізичні обсяги якої за 11 місяців 2020 року зросли на 7,8% до відповідного періоду минулого року. 

Водночас, інвестиційна активність підприємств є критично низькою – обсяг капітальних інвестицій підприємств за 9 місяців 2020 року був на 35,4% нижчим від показників минулого року, а виробництво промислових товарів інвестиційного призначення у жовтні 2020 року – на 19,3% нижчим від жовтня 2019 року. 

Нестача капітальних інвестицій консервує стан вітчизняного виробництва товарів із високою доданою вартістю та обмежує економічний потенціал вітчизняної економіки.

Недостатня глибина внутрішнього ринку державних запозичень

Загальна сума потреб у фінансуванні Державного бюджету у 2021 році становитиме близько 16% ВВП, що поряд з плановими показниками 2020 року є рекордними значеннями за всю історію України. 

Для фінансування потреб в погашенні боргу та покриття дефіциту у 2021 році передбачається залучити 702 млрд гривень (в тому числі зовнішніх – 153,3 млрд гривень, внутрішніх – 549,1 млрд гривень), ще 12 млрд грн планується отримати від приватизації державного майна.

Зважаючи на те, що майже 70% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП. 

Суттєве розширення участі держави на внутрішньому ринку державних запозичень може негативно вплинути на стимули банків здійснювати кредитування реального сектора економіки та спровокувати зростання процентних ставок за кредитами.

 Висока вартість державного боргу 

Висока вартість державного боргу може спричинити кризу державних фінансів та суттєво обмежує можливості фіскальної політики. 

Видатки на обслуговування боргу у 2021 році становитимуть 161 млрд. грн або 3.6% ВВП (це суттєво вище, ніж в 2018-2020 рр.). 

Оскільки рівень державного боргу становить близько 60% ВВП, це означає, що ефективна ставка обслуговування державного боргу України становить близько 6% річних. Це вдвічі вище за аналогічну процентну ставку у країнах світу з ринками, що формуються.

Залежність державних фінансів від боргового фінансування суттєво посилилась протягом 2018-2019 років. 

Якщо в 2017 р. нові запозичення становили 16% від сумарного потоку коштів від податків, соціальних внесків та запозичень, то в 2018 р. цей показник зріс до 19%, в 2019 р. – до 24%, а в періоді за плинний рік з листопада 2019 р. по жовтень 2020 р. – до 26%. 

Ризик підвищення вартості державних запозичень суттєво ускладнює виконання державних програм з підтримки економіки, які є необхідними для виходу економіки України з кризи. 

Відсутність достатнього простору для фінансування державних витрат за прийнятною вартістю ставить Україну у нерівні умови з країнами ЦСЄ в контексті подолання наслідків кризи.

Волатильність цін на світових фінансових і товарних ринках

Попри те, що кон’юнктура на світових сировинних ринках у 2020 році була сприятливою для українського експорту, значна залежність України від динаміки цін на зовнішніх ринках залишається фактором ризику. 

Державна промислова політика повинна надалі спрямовуватися на стимулювання інвестиційної активності у галузях із високою доданою вартістю, що сприятиме як збільшенню валютних надходжень до країни, так і зменшенню залежності від кон’юнктури зовнішніх ринків.

Як виконати завдання на 2021 рік?

Розвиток інструментів інвестування

Стимулювання заощаджень шляхом покращення виконання перерозподільної функції державних фінансів, підвищення ефективності інституту фінансового посередництва, покращення механізму монетарної трансмісії. Це потребуватиме конструктивної взаємодії монетарної та фіскальної політики.

З боку державних фінансів заходами мають бути: більш справедливий перерозподіл доходів; виправлення диспропорцій в оплаті праці різних галузей, які фінансуються з бюджету; запровадження адекватного рівня прожиткового мінімуму; спрощення механізмів залучення наявних коштів громадян в державні цінні папери.

З боку монетарного блоку – підвищення грошового мультиплікатора шляхом посилення зацікавленості банків в кредитуванні інвестиційних проектів в національній економіці (замість акумулювання коштів на НОСТРО-рахунках в іноземних банках та в цінних паперах іноземних емітентів); підвищення зацікавленості банків в розвитку фінансової інфраструктури та залученні коштів громадян в банківську систему для їх продуктивного використання.

Розвиток інструментів інвестування на основі посилення алокаційної функції державних фінансів, формування точок росту з високим мультиплікаційним ефектом (включаючи розвиток фізичної інфраструктури).

Відновлення кредитування економіки та оздоровлення механізму трансформації національних заощаджень в інвестиції через банківську систему; створення інституційних передумов (завершення структурних реформ) для підвищення зацікавлення іноземних інвесторів в інвестуванні у виробничий потенціал національної економіки; державне сприяння залученню стратегічних інвесторів в великі інвестиційні проекти.

Активна політика на внутрішньому ринку державних запозичень

В міжнародній практиці з початку кризи коронавірусу центральні банки як розвинених країн світу так і країн з ринками, що формуються вдалися до започаткування чи розширення програм викупу активів. 

Зазвичай такі програми скеровуються на відновлення кривої дохідності на довгих термінах, недопущення зростання ринкових відсоткових ставок та дестабілізаційних тенденцій на ринку. 

Серед країн з ринками, що формуються, з початку коронакризи програми "кількісного пом'якшення" з масштабним викупом державних облігацій на ринку запровадили центральні банки Угорщини, Польщі, Румунії, Хорватії, Туреччини, Південно-Африканської Республіки, Чилі, Колумбії, Коста-Ріки, Індонезії. 

Відновлення Національним банком операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку, з огляду на наявний світовий досвід та положення Закону України "Про Національний банк України" дозволить мінімізувати загрози широкомасштабної кризи у реальній економіці та секторі державних фінансів. 

Обсяг таких операцій повинен бути достатнім для покриття розриву фінансування дефіциту державних фінансів з урахуванням наявності інших джерел.

Стимулювання залучення коштів населення у ОВДП

Практика інших країн світу показує, що саме у періоди фінансових криз запозичення держави у населення стають одним з каналів фінансування потреб Уряду у валютних коштах зважаючи на зниження суверенних рейтингів та обмеженого доступу до комерційних внутрішніх та зовнішніх ринків капіталів. 

За даними Eurostat обсяг запозичень у населення, які змогли мобілізувати уряди Угорщини, Португалії, Мальти перевищує 10% ВВП; Кіпру, Італії, Ірландії – більше 3% ВВП станом на кінець 2018 року. 

Після відновлення економічного зростання, стабілізації стану державних фінансів, покращення суверенних кредитних рейтингів, як правило, уряди поступово зменшують суми запозичень у населення, віддаючи перевагу комерційним запозиченням на внутрішніх та зовнішніх ринках. 

Залучення до бюджету валютних коштів населення в ОВДП дасть змогу отримати альтернативний каналів покриття потреб Уряду в іноземній валюті і знизити зовнішньоборгові ризики державних фінансів.

Запровадження цільових програм рефінансування банків

Запровадження цільових операцій з довгострокового рефінансування банків, що спрямовуватиметься на антикризову підтримку підприємств реального сектору, дозволяє активізувати (прискорити) кредитування економіки та запобігти "витісненню" фінансових ресурсів з реального сектору на користь державних запозичень. 

Така практика уже застосовується в країнах ЄС. З 2014 року Європейський центральний банк (ЄЦБ) запровадив програму TLTRO, яка спрямована на рефінансування банків Єврозони під кредити, які надані нефінансовим корпораціям та домогосподарствам (переважно для малого і середнього бізнесу) на пільгових, порівняно зі стандартними умовах. 

Основною метою таких змін є підтримка найбільш постраждалих від кризи малих та середніх підприємств. 

Розробка та впровадження Національним банком інструментів цільового рефінансування банківських кредитів, наданих суб’єктам економічної діяльності, полегшить навантаження на державний бюджет в частині заходів, спрямованих на підтримку економічної діяльності.

Розширення державних програм підтримки кредитування 

Обсяг наданих кредитів в рамках Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" становить на сьогодні лише 3,6% від загального обсягу кредитів суб’єктам малого та мікропідприємництва. 

При цьому, параметри програми не заохочують банки-партнери збільшувати обсяги нового кредитування, натомість стимулюють банки та їх клієнтів використовувати бюджетні ресурси для рефінансування раніше виданих кредитів під 0%. 

З огляду на це, є доцільним удосконалити критерії участі у Державній програми "Доступні кредити 5-7-9" з метою її фокусування на новостворені бізнеси та бізнеси, які є найбільш вразливими до зниження попиту внаслідок кризи COVID-19, та посилення її інвестиційної спрямованості. 

Подальша конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є ключовим завданням на майбутнє та фактор успіху державних антикризових програм.

Акцентом такої взаємодії має бути створення умов для ефективного перерозподілу доходів, формування єдиного внутрішнього ринку та стимулювання нових інвестицій у розширення виробничого потенціалу національної економіки.

Автор: Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин

Джерело: Економічна правда

 

Теги: Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин ,Підсумки 2020 року та завдання на 2021 рік, Богдан Данилишин,Богдан Михайлович Данилишин,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин ,Стабільність банківської системи Богдан Данилишин,Цільовий рівень інфляції Богдан Данилишин,Успішний бюджетний рік для державних фінансів Богдан Данилишин,Стан платіжного балансу покращився Богдан Данилишин,Запроваджено державну підтримку кредитуванню Богдан Данилишин,Знижено ставки за кредитами банків Богдан Данилишин,Відновлення процесу кредитування не відбулось Богдан Данилишин,Інститут фінансового посередництва працює неефективно Богдан Данилишин,Слабка інвестиційна активність підприємств Богдан Данилишин,Притік іноземних інвестицій залишається низьким Богдан Данилишин,Падіння заощаджень Богдан Данилишин,Зменшення заощаджень домашніх господарств Богдан Данилишин,Основні ризики 2021 року Богдан Данилишин,Висока вартість державного боргу Богдан Данилишин,Розвиток інструментів інвестування Богдан Данилишин

Связаться с нами: politica.chat@gmail.com

Мої відео